Перейти до вмісту

Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/232

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

лого світа він був злочинець, на-пів звір, на-пів чорт, для неї ж він завше лишався малим упертим хлопчиною, що держався їй за руку. Дуже вже злий мусить бути чоловік, щоб не знайшлося жінки, яка б заплакала за ним.

— Я цілий день нудився в хаті, відколи Ватсон поїхав уранці, — сказав льорд Генрі. — Мені здається, я заробив, щоб мене похвалили, бо додержав своєї обіцянки. Як би я не дав був присяги, що не буду виходити сам один, то міг би був провести вечір веселіще, бо Степльтон кликав мене до себе.

— Я не сумніваюся в тому, що ви провели б були вечір веселіще, — сказав Гольмс сухо. — До речі, вам, певне, і в голову не впало, що ми оплакували вас, думаючи, що ви розбили собі голову.

Льорд Генрі розкрив широко очі:

— Як так?

— Той нещасний був одягнений у вашу одежу. Боюсь, щоб ваш слуга, який дав її йому, не мав через те клопоту з поліцією.

— Гадаю, що ні. Одежа не була позначена, наскільки пам'ятаю.

— Маєте щастя. Зрештою, ви всі маєте

231