господарем і через дві години стояли на залізничому двірці в Кумб Трасей, і коней одправили назад. Малий хлопець дожидав нас на пероні.
— Ви сядете в поїзд, Картрайте, і, прибувши до Льондону, зараз пошлете телєґраму льордові Генрі Баскервілеві від мого імени, щоб рекомендованим пакетом прислав мені на Бекерстріт мою записну книжку, яку я забув у нього. А тепер підіть на почту і спитайте, чи немає для мене телєґрами.
Хлопець вернувся з конвертою, котру Гольмс, прочитавши, передав мені. Змість був ось який: »Телєґраму дістав, приїду 5.40. Лєстрад.«
— Це відповідь на мою, яку я послав сьогодня вранці. Лєстрад один із найкращих професіональних детективів, і його поміч може бути нам потрібна. Тепер, Ватсоне, мені здається, що ми нічого кращого не можемо зробити, як піти до вашої знайомої, пані Льори Ляйонс.
Плян його кампанії робився для мене ясним. Він уживав льорда Генрі на те, щоб переконати Степльтонів, що ми дійсно поїхали, тоді як ми мали вернутись у мент,
16 Конан Дойль
241
