коли ми були найбільш потрібні. Телєґрама з Льондону від Гольмса, на випадок, як би льорд Генрі згадав про неї, мала усунути останні сумніви у Степльтона. Мені здавалось що справді, наші сіти почали що-раз більше оплутувати зубату щуку.
Папі Льора Ляйонс була у свойому бюрі, і Шерльок Гольмс почав свою візиту від дуже одвертої заяви, яка на неї зробила величезне вражіння.
— Я розслідую обставини, серед яких склалася смерть льорда Чарльза Баскервіля, — сказав він. Мій приятель, доктор Ватсон, сказав мені, в чому ви йому признались і що втаїли.
— Що ж я втаїла? — відповіла вона, насторожившись.
— Ви признались у тому, що просили льорда Чарльза вийти до хвірточки в десятій годині. Ми знаємо, що там і в тій самій годині його постигла смерть. Ви втаїли звязок між цими двома подіями.
— Між ними немає жадного звязку.
— В такому разі, тут мусить бути надзвичайна сполука випадків, але мені здається, що ми, врешті, таки установимо сполуку.
242
