— Розумію. А чи ви мали підозріння проти нього?
Вона завагалась і спустила додолу очі.
— Я знала його, — сказала вона, — але як би він мене не одурив, я б ніколи не зрадила його.
— Мені здається, що, загалом кажучи, ви щасливо вийшли з небезпеки, — сказав Гольмс. — Він був у ваших руках, він це знав — а все ж ви лишились живі й досі. Ви цілими місяцями стояли на краю прірви… Бувайте здорові, пані, ми швидко знов побачимось.
— Наша справа закругляється й виясняється, — сказав Гольмс, — але й досі ми не маємо можливости скласти обвинувачення проти цього хитрого чоловіка. Та я певен у тому, що він буде в наших руках ще до ночі.
Ми дожидали на пероні, доки не підлетів льондонський поїзд-експрес, і з нього не вискочив невеликий, схожий на бульдоґа чоловік. Це був Лєстрад.
— Ну, що, — спитав він. — Порядна справа?
— Найкраща, з усіх, які ми мали на про-
246