Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/48

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

місць того, щоб бігти до хати. Коли циган каже правду, то він біг, кричучи рятуйте, туди де жадного рятунку не могло бути. А далі знов, кого ждав він того вечора і чого ждав він його в алєї, замісць того, щоби ждати вдома.

— Ви думаєте, що він ждав когось?

— Він був старий і хорий. Ми розуміємо, що він вийшов собі на прохід, але та ніч була вогка й холодна. Чи це природно, щоб він стояв п'ять, чи десять хвилин, як Др. Мортімер завважив із далеко більшим спостережничим талантом, ніж я гадав би, роблячи висновок із попелу від сиґари…

— Але ж він виходив на прохід що-вечора.

— Я ж не думаю, щоб що-вечора ждав коло степової фірточки. Навпаки, є докази, що він уникав близькости степу. А тої ночі він чекав. То було на передодні його від'їзду до Льондону. Наш випадок починає приймати якусь виразну форму, Ватсоне, починає держатись купи. А тепер, будь ласка, передайте мені скрипку, і ми відкладемо всі думки про нашу справу, аж поки завтра вранці не побачимося з доктором Мортімером і льордом Генрі Баскервілем.

 

4 Конай Дойль

49