Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/68

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

— Ні, добродію, як можна, щоб я забув: ви врятували моє імя і, може, життя.

— Ви прибільшуєте, мій друже. Я пригадую собі, Вільсоне, між вашими хлопцями одного, на ім'я Картрайт, який підчас слідства виказав багато здібностей.

— Так, так, він і досі в нас.

— Чи не могли б ви викликати його? Дякую. І розміняйте мені, будь ласка, п'ятифунтовий білєт.

Хлопець років чотирнацяти, з веселим, розумним обличчям з'явився на дзвінок директора, і станув, не зводячи очей, в яких пробивалася велика повага до славного детектива.

— Дайте мені спис готелів, — сказав Гольмс. — Дякую. Осьде, Картрайте, нате вам назви двацять трьох готелів, із найблизчого сусідства до Чарінґ-Кросс, розумієте?

— Розумію, пане.

— Ви по черзі обійдете їх усі.

— Добре, пане.

— В кожному почнете з того, що дасте шілінґ портієрові, осьде вам двацять три шілінґи.

 

69