зайдемо в якусь ґалєрію образів на Бондстріт, щоб заповнити час, поки нам треба буде йти до готелю.
Шерльок Гольмс мав надзвичайно розвинену здібність скермовувати свого духа відповідно до бажання. Надзвичайну справу, якою був захоплений, він, здавалось, забув на дві години й цілком заглибився в образи, модерних бельґійських малярів. Відколи ми вийшли з ґалерії, аж до того часу, доки не опинились перед Нортумберляндським готелем, він ні про що инше не хотів говорити, як тільки про малярство, на яке мав дуже крайні погляди.
— Льорд Генрі Баскервіль чекає вас нагорі, — сказав урядовець готелю; — він просив, щоб як тільки ви прийдете, провести вас до нього.
— Чи ви нічого не маєте проти того, щоб я подивився на вашу книгу гостей? — спитав його Гольмс.
— Абсолютно нічого.
71
