— Коли платив.
— Нічого більше на казав?
— Сказав, як його звуть.
Гольмс кинув на мене тріумфальний погляд.
— О, сказав як його звуть, та невже? Це було необрежно. Як же ж його звуть?
— Він сказав, що його звуть містер Шерльок Гольмс, — сказав фірман.
Ніколи я не ще бачив свого друга так збитим зпантелику, як тепер, коли він почув цю відповідь від фірмана. Хвилину він сидів мовчки, як прибитий, а тоді вибух реготом.
— Добравсь до мене, безперечно добравсь! — сказав він. — У нього нюх такий самий добрий, як мій власний. Добре влучив мене на цей раз. Так кажете, його звуть Шерльок Гольмс?
— Так, пане, його так звуть.
— Чудово. Розкажіть мені, де він сів, і все, як і що було.
— Він покликав мене коло дев'ятої години на Трафальґарському Сквері, сказав, що він детектив, і обіцяв мені дві ґінеї, якщо я буду робити цілий день усе, що він скаже, й не
86