Перейти до вмісту

Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

напів кельтська, напів іберійська. Але ви були ще дуже молодим, як були в Баскервільському замку?

— Мені було ледве щось більше як десять років, як умер мій батько, і я ніколи не бачив замку, бо ми жили в невеликій хатчині на березі моря. Потім я поїхав до знайомих в Америку. Кажу вам, що мені все це нове, таксамо, як Дрові Ватсонові, і мені страшенно хочеться побачити степ.

— Справді? Тоді ваше бажання легко виконати, бо осьде вам перший вигляд степу, — сказав Др. Мортімер, показавши рукою на вікно ваґону.

Над зеленими нивами й над смугою низько порослого лісу, в далечині було видно чудну, нерівно хвилясту лінію сірих сумних горбів, неясних і невиразних, мов якийсь фантастичний краєвид, який привижається вві сні. Баскервіль сидів, не спускаючи з нього очей, і на його виразнім обличчу я міг прочитати, що воно для нього значило побачити вперше це дивне місце, де рід його так довго панував і де лишив такий глибокий слід. І осьде він сам, у свойму модному, з товстого сукна, костюмі, зі своїм аме-

94