Він швидко повернувся й показав своїм довгим тонким пальцем дірку в долішній частині віконної рами.
— На Бога! закричав інспектор, як же ви се зауважили?
— Бо шукав!
— То дивно! сказав лікар. Маєте рацію. Тут мусів пасти третій стріл і мусіла бути присутньою третя особа. Але хто се був і як вийшов звідси?
— На се питання треба знайти відповідь, сказав Хольмс. Памятаєте, пане інспекторе, як я звернув вашу увагу на ту подробицю, що дівчата почули запах пороху, як тільки вийшли зі своїх кімнат?
— Так, але мушу визнати, що не можу схопити вашої думки.
— В хвилю, коли пали стріли, вікно й двері мусіли бути відчинені. Колиб не було протягу, дим з пороху не розійшовся б так швидко по цілому дому. Але скоро потім двері й вікно замкнули.
— З чого ви се витягаєте?
— Бо свічка не згасла.
— Знаменито! закричав інспектор, знаменито!
— Я відразу був переконаний, що вікно стояло відчинене підчас нещастя. Се довело мені, що якась третя особа приклала тут свою руку. Вона мусіла стояти на дворі й звідти стріляти. Стріл, призначений для тої особи легко міг тра-
