Ця сторінка вичитана
не зсадили і з коня, і з вола, і з воза. Коли-б ще трохи, то були-б і з ґрунту зсадили, з хати-б виперли були, та вже був тут один панок — той заступився за мене: взяв та все чисто списав до самого міністра. А міністер і написав до єнорала:
— «Годі вам варити з чоловіка воду! Коли взяв чорт батіг, нехай йому і пужално!..»
Тоді мене ослобонили.
Отак я до злиднів достаршинувався, — все через Цимбалистого та через той гаспидський млин.
Цур йому!
А все-ж моя думка і тепер така, що ніхто, як оте литвинча підпалило млин. Звісно, не без того, щоб… Та вже нехай їх бог там судить.
1884 р.
