I. Вибір.
На марієнбурській вежі дзвони грають[1],
Бють барабани, заревли гармати;
Сьогодня в брацтві превелике свято;
В столицю всі комтури поспішають,
Щоби, зібравшись, на великій раді,
Святого Духа помочі візвати
Й постановити, кому в руки дати
Великий меч[2]? На чию грудь покласти
Великий хрест[2] — найвищий символ власти.
Радять. Минає день, минає другий,
Стало мужів чимало до заводу.
Всі вони рівно визначного роду,
І в брацтві всіх однакові заслуги;
Та однодушна всего брацтва згода
За всіх найвище ставить Валлєнрода.
Чужинець він, у Прусії невідомий,
Добував слави в світових пригодах;
Як на кастильських горах Маврів громив,
Як Отомана бив на морських водах.
В боях він перший вибігав на шанці,
Здержував перший кораблі поганців.
А як на герці виступав до бою
І свій начільник зволив відслонити,
