II.
На марієнбурській вежі дзвонять дзвони,
А із світлиці, де радили раду,
Ідуть в каплицю комтури, старшини,
Ведуть черців і лицарів громаду.
Усіх вечірня у одно сплітає
І до Святого Духа гимн злітає.
Гимн.
Духу, Світло Господнє!
Голубко Сіону!
Весь християнський мір, земське підніжжа
Твого Престола,
Осяй видимою статтю,
Розстели крила над сіонською браттю.
З під Твоїх крил най стануть нам сіяти
Сонішні блески і проміння,
І хто достойний благодати,
Най золотий вінок його осяє.
Ми падем ниць — ми діти чоловіка,
На ким спочине крил твоїх опіка.
Сину Спасителя!
Всемогучою рукою
Вкажи, хто серед нас
