Відки вертає? З долини. Щож там в долині? Там Вальтер
Садок посадив для неї. Невжеж садок той кращий,
Як сади мої вкруг замку, (пишні сади мав Кейстут.
Повні яблінок і груш ковненських дівчат принада)?
Не садок її надив: її вікна я бачив зимою,
Ціла шиба вікон тих що звернені на Німан,
Чиста наче весною, лід не притемнив хрусталю;
Вальтер туди проходить: при вікні мабуть сиділа
І гарячим зітханням леди на шибах стопила.
А я думав, що він її вивчить читати й писати,
Мовляв, усі князі нині дітий почали учити.
Славний, добрий хлопчина, мов монах в книжках вчений.
Невже проганять його з дому? Вінжеж потрібний для Литви;
З військом найкраще вправляє, найкраще шанці будує,
Громову збрую ладить, один стає за все військо…
Ходи Вальтер, стань моїм зятем і воюй за Литву!
І взяв Вальтер Альдону Німці, — вам мабуть здається,
Що тут все і кінчиться; у ваших любовних романах,
Як лицар возьме дружину, трубадур пісню кінчає,
Лиш добавляє, що жили і були дуже щасливі.
Вальтер любив дружину та мав шляхотну душу:
Не найшов щастя в хаті, бо не було його в ріднім краю.
