84. Ми відповіли йому, відвернули те лихо й дарували йому родину його і ще стільки ж — як милість від Нас та нагадування для тих, хто поклоняється!
85. Ісмаїль, Ідріс, Зуль-Кіфль — усі вони були з терплячих!
86. І Ми ввели їх до Нашої милості. Воістину, вони були праведниками!
87. Ось Зун-Нун пішов розгніваний і думав, що Ми не здолаємо його, але в темряві він заголосив: «Немає бога, крім Тебе! Преславний Ти! Воістину, я був несправедливим!»[1]
88. Ми відповіли йому та врятували від розпачу. Так Ми рятуємо віруючих!
89. Ось Закарія закликав до Господа свого: «Господи! Не залишай мене самотнім, адже Ти — найкращій зі спадкоємців!»
90. Ми відповіли йому й дарували Ях'ю, зробивши його дружину спроможною на це. Вони поспішали робити добро, кликали Нас із надією та страхом. І вони були перед Нами смиренними!
91. Та, яка зберегла цноту лона свого, — Ми вдихнули в неї від нашого Духу, зробивши її саму та її сина знаменням для світів!
92. Воістину, ця ваша громада — громада єдина! А Я — Ваш Господь, тож поклоняйтесь Мені![2]
93. Хоч [люди] й розділилися між собою, усі вони повернуться до Нас!
94. Зусиль того, хто робив добрі вчинки й був віруючим, не відкинуть. Це все Ми запишемо йому!
95. Не дозволено повернутися сюди мешканцям селищ, яких Ми винищили,
96. доки не відкриють шлях Яджуджу й Маджуджу, які рушать униз із кожного пагорбу!
97. Наблизиться час правдивої обіцянки, й погляди тих, які не вірують, застигнуть: «Горе нам! Ми були неуважними до цього! Так, ми були несправедливими!»
98. І ви, й те, чому ви поклонялися замість Аллага, буде паливом для геєни, до якої ви увійдете!
99. Якби вони справді були богами, то не ввійшли б туди. Але вони будуть там вічно!
100. Вони будуть стогнати, але нічого не почують!
101. А ті, кому Ми попередньо дарували найкраще, опиняться далеко від геєни!
102. Вони не почують найменшого звуку її, вічно будуть серед того, що побажають!
103. Великий жах не засмутить їх, а ангели зустрінуть їх так: «Ось День, який вам обіцяли!»
104. Того Дня Ми згорнемо небо так, як згортають сувої для письма. Ми повторимо творіння так, як почали його вперше, що вже було обіцяно. Воістину, Ми зробимо це!
105. Ми вже записали у Псалтирі, після нагадування, що землю успадкують Наші праведні раби.[3]
106. Воістину, це — послання для людей, які поклоняються!
107. Ми відіслали тебе тільки як милість для світів.
108. Скажи: «Мені лише відкрито, що ваш Бог — Бог єдиний! Невже ви не станете покірними [Йому]»?
109. А якщо вони відвернуться, то скажи так: «Я однаково проголошую це всім вам. Я не знаю, близько чи далеко ще до обіцяного вам!
- ↑ Зун-Нун (досл. «той, що з рнбою») — ідеться про Юнуса (Йону), який опинився в череві великої риби.
- ↑ Вислів «єдина громада» більшість тлумачів розуміє як «єдина релігія». Наприклад, ібн Касір із посиланням на ібн Аббаса, Муджагіда, Саіда бін Джубайра та Абд ар-Рахмана бін Зайда бін Асляма пише: «Ваша релігія — релігія єдина».
- ↑ Більшість тлумачів розуміє під «нагадуванням» (зікр) небесну «Захищену Скрижаль» («аль-лаух аль- махфуз»). Згідно з іншими коментарями мається на увазі Таурат (Тора), поява якої передувала Псалтирю.
