1. Про що це розпитують вони одне одного?
2. Про звістку велику,
3. щодо якої різняться думки їхні.
4. Та ж ні, дізнаються вони!
5. I ще раз — ні! Дізнаються вони!
6. Хіба не зробили Ми землю — ложем,
7. а гори — підпорами?
8. I створили Ми вас парами,
9. і зробили Ми сон ваш відпочинком,
10. і зробили Ми ніч покривалом,
11. і зробили Ми день часом для здобуття їжі.
12. I збудували Ми над вами сім твердинь.
13. I встановили Ми сяюче світило.
14. I зіслали з хмар воду дощову,
15. щоб проростити нею зерна й рослини.
16. I сади густі.
17. Воістину, День Розрізнення вже призначений!
18. У той День засурмлять у сурму і прийдете ви натовпами!
19. I розкриється небо, і стане ворітьми.
20. I зрушаться гори, і стануть маревом.
21. Воістину, геєна — пастка!
22. Житло для неправедних.
23. Будуть вони там довгими роками,
24. не смакуючи ні прохолоди, ні питва,
25. окрім окропу та гною.
26. Достойна це відплата їм!
27. Вони ж не очікували такого розрахунку
28. та заперечували Наші знамення.
29. Але ж навіть кожну річ Ми підрахували й записали!
30. Скуштуйте ж! Не додамо Ми вам нічого, крім кари!
31. Воістину, богобоязливих чекає успіх,
32. сади та виноградники,
33. повногруді ровесниці
34. та повні чаші.
35. Не почують вони там ні пустослів’я, ні брехні.
36. Це — нагорода від Господа твого, дар відплачений!
37. Господа небес і землі, й того, що між ними, Милостивого; вони не зможуть промовити слова до Нього!
