Сторінка:Корнило Устиянович. Кавказ. Етноґрафічно-історична розвідка (Львів, 1902).pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

селяють ся ще й до нинї з Турциї і взяли з свої руки торговлю, а по части і промисл на всїм Кавказї. Головним містом вірменьского кута Грузиї є Ерівань, недалеко котрого стоїть і славний монастир католїкоса всїх Вірмен Ечміядзин. Ерівань лежить над Араксом. Дальше на полудневий захід від него біля вірменьскої високорівнї стоїть 13.000 стіп високий вулькан Алаґез, котрий ще до недавна давав о собі знати. На північний схід від Еріванї находить ся в горах — трохи чи не 7.000 стіп високо — озеро Севанґ або Ґеоґчай (чорна вода) 60 кільометрів довге. Там десь коло него в низу величають славу Ассура вириті на стїнах скал клинописи ассирійскі.

Столицею Грузиї є Тафлїс = Тібі-лісі = теплицї) над Курою, а недалеко него древня столиця царів Івериї Мцхет. Весь той край від вахтанского хребта аж по Каспій, а від головного Кавказа аж по Араксес, звали в старину Великою Мідиєю, або Іверєю. Грузи є тої самої народности і вдачи, що Карталїни і Кахети. Ноша їх похожа на україньско-козацку. Нарід то лицарский і щирий. Недай Бог! похвалити що небудь, перед лицем властителя. Сейчас подарує. Не приймеш? обида. Так вимантили у них богато, богато дорогих скарбів, безличні чужоземцї і в Грузії нинї скарбів старих мало. Язик їх милий, хоть трохи шипучий. Азбука »Хцурі«, подібна трохи на індийску, кругла і для ока приємна. Видумано і зложено єї в р. 412. по Христї. Грузи мають і лїтературу; навіть стару