Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/110

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 101 —

Козаки выправили посло̂въ до короля и просили мира. Дня 4. грудня запросивъ ихъ польный гетьманъ на урочище „Масловый ставъ“, що бъ выслухали королѣвску во̂дповѣдь и Рѣчи-Посполитои. Во̂дповѣдь була коротка: Козакамъ во̂дбираються всѣ права, а мѣжь иншими право выбору старшинъ, а замѣсть своєи старшины, до̂стануть старшину выбрану Поляками съ помѣжь шляхты.

Тымчасомъ Остряниця и Гуня удалися до Московского царства. Зъ ними по̂шло багато Козако̂въ, поселившися хуторами въ нынѣшнѣй Харко̂вско̂й и Курско̂й губерніи.

Усмиривши Козако̂въ, зо̂гнали Поляки всю свою месть на народѣ. При то̂мъ до̂сталося и реєстровцямъ. Польски̂ полковники и комісарѣ присвоювали собѣ козацку плату, обходилися съ Козаками, мовъ зъ своими по̂ддаными и богатилися ихъ коштомъ,

Мѣжь тымъ починає установлятися на Украинѣ новый економічный ладъ. Знатни̂ вельможѣ: Вишневецки̂, Конецьпольски̂, Калиновски̂, Потоцки̂ и инши̂ одержують на власно̂сть огромни̂ надѣлы землѣ. По̂сля свѣдоцтва Бопляна, во̂нъ самъ оснувавъ для одного коронного гетьмана сто сѣлъ на просторѣ давнѣйшихъ во̂льныхъ козацкихъ селищь. Козакамъ заборонено навѣть рыбу ловити и полювати въ новыхъ паньскихъ маєтностяхъ а по̂сля того, въ яко̂й мѣрѣ вони бо̂льшали, въ тако̂й множилися Єзуиты и унія. Однакъ заборы просторыхъ земель панами замѣсть бажаного супокою, стали зародомъ нового, будущого розладу. Що бъ маєтности приносили пожитокъ, потребували робочои силы, а єѣ можна було до̂стати, обѣцюючи поселенцямъ по̂льги на многи̂ лѣта. По выходѣ тыхъ лѣтъ по̂льги ставъ наро̂дъ, привыкнувши до волѣ, зновъ буритися.

Мы бачили, що кро̂мъ мѣщанъ и Козако̂въ находились и мѣжь украиньско-рускою шляхтою честни̂ люде, що по̂до̂ймали голосъ въ оборонѣ своєи вѣры и народности. Та голосы ти̂ во̂дзывались що разъ рѣдше и тихше, поки на останку зо̂всѣмъ не замовкли. Правда, були мѣжь украиньско-рускою шляхтою ще люде прихильни̂ до православія, але подво̂йна мета ихъ змагань робила ихъ неспосо̂бными до сильного опору. Бо коли релігійна прихильно̂сть могла ихъ ще вязати зъ остальнымъ Украиньско-рускимъ народомъ, то суспо̂льни̂ выгоды тягнули ихъ въ польскій бо̂къ. Конецъ ко̂нцемъ