дикціи, въ однаковыхъ догмахъ вѣры при ро̂жницѣ обрядо̂въ. Русины єпископы, що по̂ддалися папѣ римскому, вымовили собѣ именемъ всѣхъ Русино̂въ, що вѣра и обрядъ мають бути нетыкани̂ а папы римски̂ на вѣчни̂ часы се затвердили. Инакше думали Поляки и ихъ прово̂дники Єзуиты. Задумавши злучити вѣру православну съ католицкою, въ границяхъ Польщи хотѣли лише съ православныхъ, се бъ то Русино̂въ зробити латиннико̂въ, се бъ то Поляко̂въ, а унія мала бути лише способомъ, що бы лекше Русины перейшли съ такъ званои „схизмы“ на католіцизмъ. До неи силувано всѣлякими кривдами, позбавлюючи Русино̂въ всѣхъ людскихъ правъ, а приманювано обѣцянкою всякои ласки и ро̂вныхъ правъ зъ латинниками. Однакъ въ дѣйсности тыхъ ласкъ, тои по̂льги, не мали нѣ православни̂, нѣ уніятски̂ Русины. И руски̂ уніятски̂ церкви называно такожь „бо̂жницями“ а самыхъ Русино̂въ-уніято̂въ такожь „поганами“. И для нихъ зачинено приступъ до всѣхъ посадъ и урядо̂въ, лише хто стававъ латинникомъ або Полякомъ, во̂дцурався всёго того, що було дороге Русинови, то такій мавъ вже права ро̂вни̂ съ Поляками. Руски̂ шляхтичѣ, перевертнѣ, ставлять величезни̂ костелы и кляшторы, надѣлюють ихъ щедро всѣлякимъ добромъ, коли мѣжь тымъ покинутый своєю шляхтою Русинъ мусить молитися въ бѣдно̂й, тѣсно̂й деревляно̂й церковцѣ. Сама унія служила Полякамъ лише за насмѣшку. Ще по нынѣ не рѣдко можна почути въ польскихъ домахъ примо̂вки: „руска вѣра, — хлопска вѣра“, або: „попъ для хлопа, а плєбанъ для попа“. Дурнѣсѣнько жалуються руски̂ уніятски̂ єпископы передъ королями и папою римскимъ, дурнѣсѣнько представляють: „що переходомъ рускои шляхты на латиньство и саму унію по̂дкопується, бо єѣ самъ Украиньско-рускій наро̂дъ не въ силѣ вдержати“. Нѣ жалѣ, нѣ представленя не помогли. Польски̂ політики инакше думали. Вони гадали, що скоро златиньщать та сполячать шляхту, то Русины вже загинуть безъ неи. Наслѣдкомъ такого нерозумного и насильного накидуваня, замѣсть пово̂льного розвитку и ширеня новои вѣры, бувъ упадокъ уніи. Навѣть сами̂ Поляки, робивши Гадяцку умову, завѣшують єѣ на часъ, яко вѣру, що ширила незгоду. Що бъ чимъ скорше унію зближити до латиньства и борше Русино̂въ-уніято̂въ сполячити, поволеньки вводять проводирѣ уніи змѣны въ руско̂мъ церковно̂мъ обрядѣ. Роблено поволеньки
