Сторінка:Коротка Исторія Руси Стефана Качалы (1886).pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 21 —

собѣ королями Великихъ князѣвъ Литовскихъ. Такимъ чиномъ Польскій король бувъ паномъ обохъ державъ, черезъ що все бо̂льшь та бо̂льшь нарушувалася самоуправа Руси и Рускій наро̂дъ тративъ політичне своє значенє.

За Казимира Ягайловича остаточно уладилася на Пётрковско̂мъ соймѣ 1446 р. репрезентація Польского народу се бъ то властиво польскои шляхты, що сама одна признавала себе народомъ.

Латиньски̂ біскупы, высша шляхта и міністры творили высшій станъ, ро̂дъ высшои палаты або сенатъ. Депутаты низшои шляхты представляли низшій станъ, низшу палату. За третій станъ и споминки не було. Мѣстъ було мало та й ти̂ не велики̂. Мѣщаниномъ въ Польщѣ погорджувано, а сельскій наро̂дъ бувъ безправный.

Передъ соймомъ скликувано повѣтови̂ соймики, де выбирано депутато̂въ и укладано для нихъ инструкцію, такъ що посла (депутата) поро̂внювано до мѣшка, що бере всё, що въ нёго вкинули. Весело проходивъ часъ на соймикахъ. Вельможни̂ панове высылали туды сотки возо̂въ зъ ѣдою та напоями, а панове братя ѣли и пили, танцовали при паньско̂й музыцѣ, але й чинили те, що вельможный панъ хотѣвъ. Нѣхто тымъ не соромився, хоть всѣ знали, що всё продайне. По ско̂нченю сойму надходили реляційни̂ соймики, де послы здавали справу зъ свого послованя.

Та шляхоцка конституція творила кождого пана малымъ королемъ. Знатни̂ паны удержували по своихъ дворахъ значни̂ збройни̂ во̂ддѣлы, немовъ королята, кождый выступавъ немовь удѣльный князь. Загаломъ паны на Украинѣ не признавали надъ собою нѣкого. Кождый паньскій дво̂ръ, н. пр. князя Острожского, бувъ державою въ державѣ. Такимъ чиномъ вытворився цѣлый рядъ монархій: одна съ королемъ на чолѣ, роздавцемъ королѣвщинъ, звалася Рѣчь-Посполитою, — а инши̂ належали до королико̂въ, що себе окружали ленниками — дро̂бною шляхтою. Кро̂мъ того кожде мѣсто надѣлене Магдебурскимъ правомъ, называлося мѣскою Рѣчь-Посполитою а навѣть въ соймѣ называлися Козаки Козацкою Рѣчь-Посполитою.

Длятого Польска Рѣчь-Посполита не була нѣ королѣвствомъ нѣ републікою, але була купою монархій и републікъ, одна при друго̂й, а жадна не мала права мѣшатися въ дѣла