скихъ церквахъ. Радуємося тою згодою та не бачимо потребы силувати до єдности двохъ церковь. Годѣ знати, що съ того могло бъ выйти, но думаємо и признаємо, що силувавши выкличеться лише ненависть и боротьбу Русино̂въ съ Поляками и замѣсть єдности та згоды упадуть и погибнуть оба народы“.
Та вплывъ латиньского духовеньства на Руси бувъ ще не значный. Ксёндзо̂въ було такъ мало, що не лише въ Кієвской землѣ, но и на Волынѣ руски̂ священики хрестили польскихъ дѣтей, причащали хорыхъ и ховали вмерцѣвъ польскихъ а навѣть сами̂ Поляки не робили ро̂жницѣ мѣжь ксёндзами а священиками, ажь єрархія латиньска (латиньска духовна власть) вважала конечнымъ выпросити собѣ во̂дъ Баторія універзалъ, де заказано великими карами православнымъ (рускимъ) єпископамъ вмѣшуватися въ духовни̂ справы латиннико̂въ.
Зъ высше наведеныхъ сло̂въ Баторія ясно, що во̂нъ добачавъ напередъ ту всю бѣду, яка мала спасти въ Польщѣ съ тои нетерпимости и указувавъ, що вона поведе оба народы въ пропасть. Но сей розумный король не добачавъ, що Єзуиты, котрымъ во̂ддавъ Виленьску академію и други̂ школы, замѣсть просвѣты, займаються лише переслѣдованємъ иншевѣрцѣвъ и що вони саме спровадять сей упадокъ, про якій каже. Завоювавши Полоцкъ 1580 р. на просьбу Єзуита Скарги, во̂до̂бравъ Баторій добра чотырнайцяти рускимъ церквамъ и манастырямъ и подарувавъ ихъ єзуитско̂й колєгіи въ Полоцку.
Въ роцѣ 1582. заведено новый григоріяньскій календарь. Зго̂дно съ плянами Єзуито̂въ переслано Льво̂вскому бурмістрови королѣвску грамоту и заказано православнымъ Русинамъ займатися купецтвомъ и ремесломъ въ свята по̂сля нового календаря. Опо̂сля розширили Єзуиты сей заказъ и на руски̂ свята. По̂сля свого звычаю дѣлали вони тихцемъ. Вони переслѣдували руску вѣру черезъ латиньского арцибіскупа Суліковского. Во̂нъ здавъ се дѣло на свого брата Войцеха и той въ товариствѣ каноніко̂въ Львовскои латиньскои капітулы и збро̂йныхъ людей ходивъ на самъ святый вечѣръ по рускихъ церквахъ та монастыряхъ, выганявъ наро̂дъ, выкидавъ священико̂въ во̂дъ престоло̂въ, не давши ско̂нчити церковнои во̂дправы а на останку зачинявъ и опечатувавъ церкви.
Руски̂ Львовски̂ мѣщане обурени̂ такими поступками, зо̂рвали печатки и вразъ зъ рускимъ своимъ єпископомъ Балаба-
