Низько літає аероплан і лякає зотлілу душу міщанина порожніми…
— Ур-а-а, русскій флаг!
Біжать; животи трясуться, підборідок корчиться в блаженно-радісну посмішку… Квітками, гіллячками засипають.
— Ах, какая прєлєсть: офіцер, такой нєжний, молодєнькій…
Дві кирпаті дами пруться на шию і кричать: „русскій флаг, добровольческая армія!"
Кругом гудуть церковні дзвони, змішані з гамом цього свята панського, а…
— „Аполло" опять будєт, — помніш, Манька, Анісімова — грозний, серйозний…
— „Ще не вмерла"… Слава, слава!..
— Офіцер, Шурка, єслі мучіт, так і монєту гоніт…
— Оні, знаєш, хорошєнькіх…
Радісно-схвильовано шепчеться товар: покупці прибули!
— „Folie Nuit“ — одчинено: славний, пане-отамане, куточок, душа споч… ліворуч.
Січовик вартує. Суворий, завзятий, з „крівавого фронту" — обличчя задумливе, посміхається, а брови… легко… з презирством до панської слинявої юрби — розходяться… Грає таємна посмішка.
— Півтора місяці немає переміни білизни…
— Розумієте, „панянки“ починають ся турбувати!…
І посміхнулась Зелена Буковина в подер-
