— Купаються в добрі чужому… Ми робимо. Ну-да, так: пан наш ворог!
Засміялись дзвоники шляхом аж на вигоні і тільки чути голосну пісню полотниць та иноді хапливе: „рушай!“
Все змішується — пісок холодний під ногами, пісня…
Ой, горе нам молодим
З цим приказчиком дурним.
Гей, гей! Ох-хо-хо!
З цим приказчиком дурним.
Весело затягли дівчата, та…
Сердиті, заспані молодиці моргали, приказували і останній акорд пісні покотився сивим степом аж до Гусачівських ланів:
Гей, гей! Ох-хо-хо!
З цим приказчиком дурним.
— З жиру, батькові дочки, казитесь!
— Бач, Серафимка побачила приказчика та як вигукує!
— Високо літа, де-то сяде…
Приказчик ліниво підганяв свою булану, попалював цигарку і жартував з молодицями.
— О! Моргнув оком, думка: треба попросить дядину — він до неї залицяється, щоб… то й… два рядки… — Попросив.
— Хай поле, але коли одстане, прожену з лану!
— Ні, дядечку, їй-Богу…
— Ми будем переполювать, не бійся, Тронька, — сказала та й посміхнулась чорнява!…
