Перейти до вмісту

Сторінка:Котляревський І. Наталка-Полтавка. Москаль-Чарівник (1937).djvu/70

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

и колбаса в каморке у вас спрятаны. Поди, хозяин, сыщи и принеси сюда.

Михайло. В якім же місці спрятана? Тепер поночі, — як її найдеш?

Солдат. Все вместе лежит под… как-бишь оно?.. Сказывай, хозяйка, что у вас там есть?

Тетяна. Мало чого там єсть у нас!.. Ну — куфа?

Солдат. Нет.

Тетяна. Діжка, корито, ночви, горшки, макітра, поставець, гладушки, казубенька, кошик, діжа, підситок, решето?

Солдат. Нет, нет.

Тетяна. Більше ж нема нічого.

Михайло. А бодня?

Солдат. Да, да! В бодне или под бодней. Ступай скорей, хозяин, забирай кушанье и принеси сюда.

Михайло (чухає голову й виявляє неохоту). А чи не буде ж воно страшно?

Солдат. Отчего страшно? Ступай смело, не бойсь!

Михайло. Жінко, засвіти недогарок. (Тетяна світить недогарок і дає чоловікові, той одходить). Гляди ж, господа служивий! Як перелякаюсь, то не прогнівайся!

Солдат. Ступай, ступай! Да не с'єшь один колбасу!

Михайло з смішними гримасами виходить.
 
Ява VIII
Солдат та Тетяна.

Солдат (клепле Тетяну по плечі). Ну, хозяйка, каков я чародей?

Тетяна. Великий!.. но більше хитрий, — настоящий москаль!

Солдат. Да и ты лукава. Зачем ты мне ужинать не дала?