дубина, стояла по горах кукурудза, вип'явши на показ грубі качани; виноград по садах жовтів, наливався.
Червоне, як перчиця, обличчя мош-Костакове з задоволення ще червонішало, коли він поглядав на ту благодать. «Треба одружити Йона восени» — поклав він, а позаяк замір його не був таємницею, то Йон хутко довідався про батькову волю, і не тільки підляг їй, а цілком поклався на батьків смак.
Тому то через деякий час, в вільні години, Йон уже з санкції батькової зазирав у чорні очі присадкуватій Домніці та носив на пальці мідяну каблучку від неї — це перше з пут чигаючого на парубків Гіменея…
А Гашіца?
Ось лежить вона на призьбі, уклавшись на ніч біля матері. Батько ходив по подвір'ю, стиха промовляв молитву до зоряного неба. Чутно його зітхання, окремі слова молитви. В тиші нічній виразно чутно, як крякають жаби в долині у ставку, як клекотить довгим носом чорногуз на сусідній стрісі. Гашіцу дратує, що батько так довго молиться. Коли б він швидше поснув уже, бо Гашіца нині сподівається милого, їй треба незабаром бути на винограднику. А чи прийде ж Йон?.. Напевне прийде… Гашіці треба, щоб він прийшов, треба поважно розмовитися з ним. Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього, в неї голова така намучена від думок про нього… Вона не може вже думати. От якісь шматочки, якісь клаптики думок та образів мигнуть на хвилю в голові, зачеплять наболіле серце… і зникнуть… Ось він, приклавши мітлу до боку, червоний і гарний, марширує по льохові… Ось на винограднику, серед густих кущів, пригортає він її, розмовляє про їхнє весілля, спільне життя. Зрадник!.. зрадник!.. Що люди говорять про Домніку? Невже він проміняв її на другу? Та ні, ні!.. Ось він крадеться десь вуличкою до виноградника, щоб пригорнути її та оповістити, коли пришле старостів… «І який там біс кублиться вночі на тому винограднику? Скоро спіймаю — поперебиваю ноги…» — чує вона суворий батьків голос і тремтить… Їй страшно, страшно за Йона!.. Треба бігти і остерегти його… Дівчина зривається, сідає на призьбі… І прокидається. Темна ніч дихає вогкістю, в далекій долині крякають жаби, батько крекче та переки-
