Йшли кудись сосни, ряди високих пнів, і на вершечках жовтих, як ананаси, лежали чорно-зелені корони (як) (мов шапки) волохаті папахи. Здавалось, сосни відбули далеку дорогу, переходили річки, фіолетові дороги, глибокі багна й замазали ноги, бо до половини пні були сірі, наче (як) засохле болото. Йшли і щезали у сизій млі. А в лісі — нога сковзалась як на паркеті, (а) над головою химерно корчились гильки (зелені парасолі з великих віток) як жовті гадючки висіли кошлаті (гильки) віти (що були як мягкі) наче фотелі (для сонця і разом віка для живих) де спочивало сонце, а маленькі галузки, пучечки соснових голок (стели…) стелились по небі, як дороге (китайське) гаптування по блакитному шовку. А там де сосон не було, зелені луки, наче стоячі води, під матом ряски, так гармонійно зливались з небом, як ряст з лісовою травою. (По луках блукали небесні). Зрідка по небі летіли хмари гонці, а по луках (небесні) блукали їх тіні, немов хорти припадали, нюшили, шукали і щезали в просторах.
Тиха вода злегка тремтіла, а зелені берези відбивались у ній, як вишиті шовком на китайській картині. Часом з крутого берега сповзало пить воду руде коріння, покручене, ніжне і волохате, як стебло мохової троянди. (В низьких місцях). З низького ж берега білий пісок (так) лагідно припав до (землі) води, (що) і не знати, хто кого цілував — вода пісок, чи пісок воду.
(Білий пісок цілував воду і вода цілувала пісок).
(Маленькі озера тріпались як срібна риба, викинута на берегову траву).
Дата написання, позначена в автографі, — 9 вересня 1908 р., Чернігів. Вперше надруковано в „Літературно-науковому віснику“, 1909 р., кн. 1, стор. 5—15.
Друкується за текстом збірки „Дебют“.
Дата написання, позначена в автографі — листопад, 1908 р., Чернігів. Вперше надруковано в газеті „Рада“, 1908 р., № 291.
Друкується за текстом збірки „Дебют“.
Дата написання, позначена в автографі, — 27 лютого 1909 р., Чернігів. Вперше надруковано в „Літературно-науковому віснику“, 1906 р., кн. VIII, стор. 193—216.
