Ця сторінка ще не вичитана
VI.
На личку в тебе лїто
Румя́неє пaши́ть.
За те зїма холодна
На серденьку лежить.
Голубко! се минеть ся,
Побачиш ти сама:
У серцї буде літо,
На личеньку Зіма.
VII.
Із слїз моїх, любко, вродилось
Багато пахучих квіто́к.
Зітхання-ж мої обернулись
У хори сьпівучих пташок.
Якщо́ ти мене покохаєш,
Дарую всї квіти тобі,
І в вікнах твоїх соловейки
Заступлять дорогу журбі.
VIII.
Мов сернї, по стрімки́х скала́х
Тїкать їй довело ся,
І вольний вітер розвівав
Хвилястеє волося.
