Ця сторінка ще не вичитана
Чи не там, на Ріджент-стріті,
На палюче-жовтих грудях
Струнковитої Яванки,
Що жувала все квітки?
Знов же, може в Роттердамі
Коло статуї Єразма
в білій будочці для вафлїв,
Таємничо так запнутій?…[1]
Але доки в сьвіт Новий
Я вдивляв ся, остовпілий,
Я і сам Новому сьвіту
Наробив переполоху.
Бо, подибавши мій погляд,
Переляканая мавпа
Швидче в кущ! — і галасув:
„Старосьвітняя мар!!“
Малпо, малко ! не лякай ся:
Не мана я, не мертвяк, —
Аж кипить життє по жилах,
Син життя я найвірнїйший.
Тільки, правда, довгі роки
Мав я зносини з мерцями,
Через те од них набрав ся.
Їх манерів і дивацтв:
- ↑ На базарньому майданї в Роттердамі поставлено памятник Еразмові Роттердамському, що народив ся тутечки 1467-го року.
