Ця сторінка ще не вичитана
Пісня перша.
Він носив вінець лавровий,
А на чоботях блищали
Золоті остроги. Сам же-ж
Не герой був ані лицар, —
Розбишацький був отаман,
І нахабне імя „Кортес“
Він нахабним кулаком
Записав у книгу слави.
Записав його під самим
Під Колумбовим іменням,
І тепер дитина в школї
Має вивчити їх разом.
Скаже: „Христофор Колумб“,
Далі, знов: „Фернандо Кортес“, —
Дві великії людини
В новосьвітнїм пантеоні.[1]
Се-ж остатнїй жарт у долі:
Щоб у памяти людській
Спарувaть імя́ геройське
Із пройдисьвітським імя́м.
- ↑ Свої звістки про Кортеса (1485—1547) Гайне за черпнув, мабуть, із Cruautés horribles de conquérants du Méxique (Париж 1838) Ф. д Альви Іхтлїльхогiтль.
