Ця сторінка ще не вичитана
Чи-ж не краще-б, щоб імення
Зоставалось невідомим,
Нїж тягалось вічні віки
У такому товаристві?
Бо-ж Колумб — герой-героєм,
А душа його була́
(Bсїм це ясно, наче сонце)
Так і щедра, наче сонце.
Инчі люди й до Колумба
Дарували нам чимало,
Але він подарував
Цїлий сьвіт: Америку.
Правда, з зе́мної вязницї
I Колумб нас не відзволив,
Ну, а все-ж її поширив
І ланцюг зробив довгійшим.
От за те-ж і вдячні люди,
Бо обридла їм Европа,
Бо так само їм обридла
Африка і Азия.
Лиш один, один герой
Більше дав нам од Колумба,
Краще дав нам од Колумба: —
Хто єдиного дав Бога.
В нього батько звавсь Амрам,
Мати звалась Йохабета,
Називав ся він Мусієм.
То найкращий мій герой!
