Ця сторінка ще не вичитана
Ще удосьвіта Іспанцї
Підняли ся у похід;
Та не били тарабани,
Сурмачі не грали зорю.
Не хотїлось їм будити
Хазяїв своїх гостинних
(А було там у столиці
Сотка тисяч Індиян).
Але тим, ізнов, хотілось
Попрощати ся з гостями, —
І схопились Мехікани
Ще ранійше од Іспанців.
І схопились тай чекають
По мостах, плотах і бродах,
Щоб гостям на розставанне
Піднести остатню чарку.
І пішло-ж бенькетуваннє
По мостах, плотах і бродах!
Аж побили ся гульвіси,
Потекла річками кров!
Так стискали ся грудима,
Що од панцирів іспанських
На індийських голих грудях
Вирізались арабески.
Давлять груди!… душать горло!…
І рубають ся, і ріжуть!…
Звільна пре кровава лава
По мостах, плотах і бродах.
