Сторінка:Кримський А. Пальмове гилля. 1901.pdf/45

 

VIII.

Я пішов до тих знайомих…
Не застав Тебе я там
І занудив ся в розмовах
З паном дому і з madame.

„В нас кухарка — у-ух, злодїйка!“
Шепче панї потайки:
„От сьогоднї: вкрала серце
І гусячі печінки“.

Печінки гусячі вкрала…
Ще і серце… Бідна гусь!…
От і в мене вкрали серце,
Я-ж нїкому не жалюсь.

IX.

Ох, мізерні жарти! не для мене ви!
Все скорботні думи йдуть до голови.
Слухаю я паню…, ба й відповідаю…
Але що говорю — сам того не знаю.

Машинально губи подають одвіт,
Машинально очи кидають привіт,
Тискаю я руку кожному, хто входить…
Але дух не тутки, — він далеко бродить.