Сторінка:Кримський А. Пальмове гилля. 1901.pdf/50

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

XVI.

(На арабську тему).

З червоним бляском місяць згас,
Сховав ся за горою.
В плащі із зір глухая ніч
Схилилась надо мною.

Усе поснуло. Мовчки я
Сиджу у мéртвій тиші:
Журливий рій моїх думок
Повітря не колише.

Та впала зірка… Задріжав
На небі слїд вогненний.
Замлїв я весь… Не зірка то!
То Ти летиш до мене!

І чую вже я шепіт Твій
І пю Твоє диханнє.
Одна лиш мить… І знов я сам,
І знов саме стражданнє.


XVII.

Переддóсьвітня година. Померкає сьвітло зір.
Де-не-де цьвірінька пташка. Прохолода віє з гір.
Забілїв ся крайчик неба. На роботу йде гірняк;
Серед тиші городської він виспівує отак: