Сторінка:Кримський А. Пальмове гилля. 1901.pdf/74

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

д.

Дивись на тую зірку: —
Ото моя.
А поруч неї друга:
Ото твоя.

 В тих зорях ми й по смерти
 Зійде́м ся знов,
 І знову нам засяє
 Сьвята любов.

е.

Мій краю! за тебе прийнять не лякаюсь
Найгіршого лиха,
Бо всякеє горе, недоля, скорбота
Тепер мінї втїха.

 Дурниця всї рани й душевні, й тїлесні,
 З нудьгою чи з кровю:
 Бо знаю я серце, що всї мої болї
 Пого́їть любовю.

XIII.

Так пишуть школярі… А що́-ж робити:
Я знов дитина!
Рефлексиє, щезай! бо ҷас радїти:
Така година!