Ця сторінка ще не вичитана
Тобі дзюркотонька нагадує любку !
Немов на наругу
В ній бачу я тільки мужицькії сльози
Та вічную тугу!
Нехай соловейко верзе про коханнє, —
Дурненька пташина!
У мене коханка, у мене є любка —
То рідна країна.
До неї горну ся, її поцілунком
Упюсь до сконання.
О, друзі! чи є що на сьвіті солодше
Од цього кохання ?
XL.
Тарасове сьвято на чужинї.
В дальній Кавкащині, в кра́ї чужому
Мрієть ся рідная хата:
Сьвята найбільшого ми дочекались,
Нашого любого сьвята.
Русь-Україна сьогоднї справляє
Память свойому пророку.
Ми із чужини так само возносим
Славу сердечну, глибоку.
Згадуєм сумно за рідну Вкраїну,
Повну принади землицю,
Повну ланів і гаїв і садочків,
Повну краси чарівницю.
