Перейти до вмісту

Сторінка:Кропивницький М. Твори. Т. 3 (1930).djvu/70

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

звичайно, так ні з сього ні з того налопом піти на зустріч, перепинити… Та вже ж, або сьогодні, або завтра — приїду прямо до її батька, вигадаю якенебудь діло… (Іде до баркана).

 
ЯВА IV.
Харитон, Кирило, Пилип і Денис.

Денис (бухика). Та й довго ж піп причаща!

Харитон. Спасенників багато: мало не на сотню!

Денис. Ніби не мали часу за піст відговітись? Коли б швидше розговляться… Їсти, аж душа болить!

Харитон (до Кирила). Сиділи б, діду, у таке свято дома: людей у церкві як комашні, мало вас не задавили!

Кирило. Га? Бог смерти не дасть, то й вовк не проковтне!

Денис (бухика). Тьху на тебе, от причепилося!.. Неначе там тобі, у середині, що гарчить, або ж гавка…

Пилип (глузуючи). То, мабуть, горілка з сирівцем свариться? Коли б до цього кашлю, та ще кольки…

Денис. Коли б тобі до очей, та більма!

Пилип. А ти б менше тріскав кукульвану, не давило б!

Денис. Я за твої п'ю, чи як? Ти мене частував колинебудь?.. Розговіюся, зараз на піч, та й до гори черева: спатиму аж до провід!

Харитон. О! А до шиньку?

Денис. Чортма за що, в кишенях ані дзенькне!

Харитон. А набір?

Денис. Набрався, братуха, по самісенькі вуха!

Пилип. Ніби не знайдуться такі, що почастують?

Денис. Ну й чого ти чіпляєшся, чого лізеш в вічі, як та слоква? А вже ж що знайдуться ще путящі, не всі такі скнипи як ти?

Пилип. У мене дурничку хава з'їла.

Денис. Вона вже й тебе туж-туж стріска!

Пилип. А стріска! Що ступінь, то все ближче до домовини!

Денис. Коли б думав про домовину, не складав би карбованці в скриньку!