метрично розпляновано, розраховано й кожний квартал має однакову довжину й ширину з сусіднім. Ви гляньте на місто! Ось скільки гуляє козаків і як би уважно ви не вивчали натовпи перехожих, ви не помітите червоноармійців.
Цю думку стверджує представник Краєвого Комітету Партії. Він коротенько оповідає історію Ростова і перед нами повстають картини недавньої минувшини, вчорашнього розгулу денікінщини тощо.
Ростов на перший вигляд здається більший за Харків. Можливо, що це так. Всі звертають увагу на европейськість його кварталів і згоджуються на тім, що будь Ростов у центрі України, він безперечно був би українським Берліном.
Нарешті ми під'їздимо до центрального будинку Козацтва і Селянства. Це військовий готель, у якому нам уже уготовлено райські місця. Кімнати великі, по 10 ліжок у кожній, але все те чисте, пристойне, і культурне. Ми вмиваємося, прибираємось, їдемо обідати о 10 годині вечора і потім, без відпочинку, роз'їздимося в 3 клюби, де нас чекають ростовські комсомольці.
Не спинятимусь на деталях. Скажу тільки, що зустрічали добре! Але, коли б ми приїхали на годину раніше, то безперечно було б іще краще. Павлуша Усенко виступив з промовою українською мовою, яку прослухали досить уважно і яку зрозуміли принаймні 95% руських слухачів.
Лише о 12 годині ми вщухаємо і як, снопи, падаємо в ліжка.
Тільки Ісаєв, Зархій, Крем-Сода і я збираємось в 10-й кімнаті на невеличку нараду і складаємо дві частини сценарія (42 кадри) культурфільму про наш польот.
