Одначе, ми зовсім не хочемо сказати, що громадянська війна не була значною подією в соціальнім житті Америки. Безперечно, вона повинна була вплинути на культурний розвиток громадянства, викликати вибух демократичних ідей, зацікавити широкі маси питаннями гуманізму й свободолюбства. Так воно й було.
Поети дореволюційної доби, як Уіттіер та Лоуелль, почали підчас громадянської війни співати захоплені гімни боротьбі за свободу й рівноправність рас. Нові таланти, як незвичайно самобутній поет-натураліст Генрі-Давид Торо (1817–1862), різноманітний у темах Вілліям Дієн Гоуелльс (нар. 1837 p.), чулий, досконалий Сідней Ланієр (1842–1881), слідом за старшою генерацією оспівували велику подію.
Нарешті, геніальний Уот Уітмен (1819–1892) був цілком витвором тієї ж доби, хоч перше видання його «Листя Трави» з'явилося ще року 1855, цеб-то за п'ять років до громадянської війни. Поява цього велетня-співця демократії й космічности знаменувала собою зародження самостійної американської поезії, бо нічого подібного Уітменові в англійській поезії того часу не було. Уітмен — наскрізь американець, мимо його рівночасної універсальности, космічности. Він знищив вузькі рямці попередніх умовностей техніки поезії, як обіцяв усунути перепони кордонів могутній розвиток американської індустрії. Уітмен оспівував демократизм та масовість, бо
