Перейти до вмісту

Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/59

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Солодкий спів матерії або молодої дружини на роботі, або дівчини, коли шиє чи пере, —
Кожний оспівує те, що торкається його чи її й нікого більше,
Вдень — що належить до дня, вночі — гурт юнаків потужно, дружньо,
В повний голос співають свої міцні, мелодичні пісні.


ЯКЕ МІСТО ОБЛОЖЕНО?

Яке місто обложено й намагається скинуть облогу?
Ось я послав до того міста полководця меткого, відважного, безсмертного
І з ним кінноту й піхоту й гарматні парки,
Й гарматників найбільш смертельних з тих, що коли-небудь палили з гармат.


ХОЧ ВСЕ ОДНОГО Я ОСПІВУЮ

Хоч все одного я оспівую
(Одного, та ще створеного з протиріч), — я присвячую Нації,
Я залишаю в ній бунт (О таємне право повстання! О ненажерний, неминучий вогню!).


НЕ ЗАЧИНЯЙТЕ СВОЇХ ДВЕРЕЙ

Не зачиняйте своїх дверей од мене, пишні книгозбірні,