паланкіни[1] і ноші для цариць, оздоблені сріблом і дорогою поливою, з ручицями з нефрітів та з бурштиновими кільцями для занавісок.
Золоті панікадила, обвішані самоцвітами, тремтячі подоби забутих богів були зроблені із срібла, а замісць очей вставлені самоцвіти; панцирі з криці і позолочені, оторочені почорнілими зіпсованими перлинами; шишаки, оздоблені червоними як кров рубинами; панцирі з черепахи та носорогової шкури, оздоблені золотом і смарагдом; купи прикрашених найдорожчими каміннями шабель; були тут дорогоцінні перстні, кільця до носу, пояси, деревляні скриньки, що вже зотліли від давности, а в тих скриньках повно самоцвітів.
Біла Кобра казала правду. Ні за які гроші не можна було купити того скарбу, що збіралося на протязі віків шляхом війн, грабунків, торговлею і податками. Не кажучи вже про самоцвіти, сами монети складали величезний неоцінимий скарб. І в сей час кожний володарь Індії, хоча б і вбогий, має у схованці і золото і самоцвіти і побільшує завжди свій скарб. Иноді трапляється, що якийсь з більш освічених володарів, котрий бачить далі будучину, посилає сорок чи п'ятьдесять
- ↑ З усіх боків закутані ноші, в котрих в Індії носять багатих людей замісць того, щоб возити.
(Перекл.)
