— На-що вільній родині людська дитина?
А закон нетрів каже, що коли виникає незгода що до прилучення дитини до родини, то питання се обговорюється принаймні двома членами родини, але тільки не матіррю чи батьком дитини.
— Хто буде говорити за дитину? — спитав Акела. — Хто буде говорити з членів вільного товариства?
І не чути було відповіді, а Вовчиця, побачивши, що діло може дійти до бійки, приготувалася до неї. Вона почувала, що се буде остання бійка.
В той час ледачий мурий ведмідь Балу, єдиний звір иншої породи, що мав право бути на раді родини, — старий Балу, що вчив вовченят законів нетрів, що мав право ходити всюди, де тілько хотів, бо він вживав до їжі тільки оріхи, коріння та мед, так в той час став він навдибки.
— Людська дитина, людська дитина, — промовив він. — Я кажу про людську дитину. Яку шкоду зробить нам людська дитина? Я не можу говорити красно, але говорю правду! Хай вона належить до нашої родини. Я сам буду її вчити.
— Треба ще одного, — промовив Акела. — Балу, учитель наших дітей, сказав своє слово. Хто ще має що сказати після Балу?
Чорна тінь промайнула в крузі. То була Ба-