убити сарни, то перестане бути головою родини. Більшість з тих вовків, що оглядали тебе, коли ти прийшов вперше на Раду, також постаріли, а молодики, підбурені Шерханом, гадають, що людська дитина не повинна жити між вовками. Та незабаром ти станеш вже дорослою людиною.
— Але чому ж людина не може належати до родини? — запитав Моуглі. — Я родився в нетрях. Жив, як велить закон, і нема ні одного вовка між нашими, котрому не виймав би я з лап колючок та дерев. Звичайно, вони брати мої.
Багіра витяглася на ввесь зріст і приплющила очі.
— Братіку мій маленький, — промовила вона; — помацай мою шшо під підборіддям.
Моуглі простяг свою міцну смуглясту руку і знайшов на шиї між мягкою, як шовк вовною, невелику лисину.
— Нема такого звіря в нетрях, котрий би знав, що Багіра, себ то я, має у себе на шиї сей знак — знак нашийника; а між тим, мій братіку маленький, я родилася між людьми, і там таки померла моя матуся. Жили ми в клітках, в саду коло королівського палацу в Удайпурі. От через що я зложила за тебе викуп на Раді, як ти ще був зовсім маленькою голою дитиною. Так, я також родилася між людьми. Ніколи не бачила я нетрів. Люди го-
