нить ся до їх зникання. Спільна діяльність, нехай хоч цівілїзованих країн, — це одна з перших умов його визволення. Помірно з тим, як уступатиме експльотація одного індівідуума, уступатиме також експльоатація одної нації другою.
Коли зникнуть клясові антаґонізми в середині нації, зникнуть також і ворожі відносини, по-між націями.
Що ж до обвинуваченнь, що їх зводять на комунїстів збоку реліґії, фільозофії і ідеольоґії, — то вони не варті й того, щоб на них уважати.
Чи ж треба багато думати, щоб зрозуміти, що коли зміняють ся життєві обставини людей, їх суспільні відносини і істнуваннє, то в-купі з тим одміняють ся й їхні гадки, погляди й розуміння, одним словом їхня сьвїдомість.
Щож иньше показує історія ідей, як не те, що духовна продукція зміняєть ся разом з матеріяльною? Пануючі в певний час ідеї завжди були ідеями пануючої кляси.
Балакають про ідеї, які перевертали цїле суспільство; але цим висловлюють тільки той факт, що в межах старого суспільства утворились елєменти нового; що разом з скасуваннєм старих життєвих обставин, касують ся також і старі ідеї.
Коли старий сьвіт схиляв ся до упадку, тодї християнська релїґія перемогла старі релїґії. Ко-
