Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/36

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 36 —

нить ся до їх зникання. Спільна діяльність, нехай хоч цівілїзованих країн, — це одна з перших умов його визволення. Помірно з тим, як уступатиме експльотація одного індівідуума, уступатиме також експльоатація одної нації другою.

Коли зникнуть класові антагонізми в середині нації, зникнуть також і ворожі відносини, по-між націями.

Що ж до обвинуваченнь, що їх зводять на комуністів збоку релігії, фільозофії і ідеольогії, — то вони не варті й того, щоб на них уважати.

Чи ж треба багато думати, щоб зрозуміти, що коли зміняють ся життєві обставини людей, їх суспільні відносини і істнуваннс, то в-купі з тим одміняють ся й їхні гадки, погляди й розуміння, одним словом їхня сьвїдомість.

Щож пньше показує історія ідей, як не те, що духовна продукція зміняєть ся разом з матеріальною? Пануючі в певний час ідеї завжди були ідеями пануючої класи.

Балакають про ідеї, які перевертали ціле суспільство; але цим висловлюють тільки той факт, що в межах старого суспільства утворились елєменти нового; що разом з скасуваннєм старих життєвих обставин, касують ся також і старі ідеї.

Коли старий сьвіт схиляв ся до упадку, тодї християнська релїгія перемогла старі релїґії. Ко-