Сторінка:ЛНВ 1905 Том 31 Книжка 9.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

— Ну так, я не знав. Ріжні пани бувають. Деякі кажуть, що їм се належить ся.

— Нї, Паньку, не належить ся, хиба старшому або якому добродїєви, а менї за що?

Панько ласкаво подивив ся на Наталку і усьміхнув ся. Тепер він їй зовсїм не видав ся таким страшним, як перед тим, противно побачила, що в нього гарне і сьміливе лице.

— Тепер уже не будемо собі ворогами? що? — запитала.

Парубок знов усьміхнув ся.

— Та чого ворогами? Дякую вам красно за папіроски.

Вони стиснули собі дружно руки і розійшли ся.