Сторінка:Лев Когут. Як жив український народ (1909).djvu/39

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 35 —

нів, тільки не було волї робочому народови і жило ся бідолашним московским людям під своїми панами ще гірше, нїж у Польщі під польскими.

Та й віра хоч була і в Українцїв, і в Москалїв одна, православна, але-ж де в чому відмінна наша від іхньої. Наш народ зважав більше на ту правду, яка написана в христіяньскій книзї Євангелії, більше думав про те, як треба по правдї жити, а московский темний народ пильнував більше всякого обряду. У Москалїв, наприклад, страшенно поміж себе попи і сьвітскі люди сварили ся про те, як треба писати: Іисусъ, чи Исусъ, або як хрестити ся — двома пальцями чи трома. Московским попам та панам дуже не подобало ся, що серед нашого сьвященьства й народу инші церковні звичаї й обряди. От напр., їм здавало ся страшним лихом, що у нас, як дитину христять, то обливають її, а не вмочають у воду. Такі малі речі здавали ся їм дуже важними.

Ще більша ріжниця була в просьвітї. У нас по всїй Українї були школи низші, середні й висші, скрізь писали ся й друкували ся книжки; наші люди дуже охочо вчили ся по школах і з книжок, учились і дома, і в чужі краї хто міг їздив, щоб засягти більшої науки, ширшого сьвіту. Москалї-ж були не вчені — і мужики й пани, наука, просьвіта здавала ся їм безбожним дїлом. Як у Москві друкар Хведорович по-