Сторінка:Леопольд фон Захер-Мазох. Український Йов (1925).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 16 —

просте одіння, наділа аксамітовий жупан, виперфумувалася, причепурилася як пава і відразу стала йнакше думати. Тепер Семен вже не рівня її. Вона панна покоївка ясновельможної пані, ходить по панських покоях, їсть по панськи, ну а Семен простий хлоп. Вона тепер може завернути голову неодному якому там паничови, а Семен простий хам, навіть якабудь проста дівка не подивиться на нього. Семен бачив, що Анна тепер і поглянути на нього не хотіла. Був лютий на ню. Але знав добре, що то Саборський нараїв своїй сестрі взяти її за покоївку і зробити з неї паню — а по тій причині вона вже не могла дивитися на простого хлопа. Отже він був причиною, що Анна, ця гарна Анна покинула його. Постановив собі пімститися на ньому за це. День і ніч продумував над тим.

Молодий Саборський заручився був з Брониславою, донькою барона Бруницького. Незабаром і весілля мало відбутися.

Семен подумав собі: Чекай паничу, ти хочеш скорше оженитися від мене, хоч я старший від тебе. Буде добра нагода. Не маю способу відплатитися тобі за мою кривду, то я зроблю таке, що хоч саму весільну забаву попсую тобі. Чекай ти Іроде анахтемський. Будеш бачити, що Семен таки щось втне.

Стали приготовлятися до весілля. Спровадили кухарів та кухарок. Семен попросив, щоби позволили йому помагати дещо в кухні. Дали йому полокати салату. Коли вже салата була приправлена і мали подавати її гостям