Сторінка:Леся Українка. На крилах пісень. 1892.pdf/73

Сильне море! зберися на силі!
 Ти поту́жне нема тобі впину, —
Розжени свої буйнії хвилї,
 Затопи сю нещасну країну!
 Евпаторія.

 

---

 

6.
Мердвен.^[1]

Бе́скиди сиві, червониі скелі,
Дикі, непевні, нависли над нами.
Се, кажуть люде, злих духів оселі
 Стали під хмари стінами.
З гір аж до моря уступи сягають,
Люде прозвали іх „Чортові сходи“;
Ходять злі духи по них, та збігають
 Гучні весняниі води.
Люде ж не сміють зійти по тих сходах
Геть на верхівля туманом повиті, —
Духи поклали по всіх переходах
 Скелі від кручі відбиті;
Хто тілько йтиме по сходах, — задушать,
Кинувши скелею в нього тяжко́ю,
І подоланного стогін заглушать
 Духи луно́ю гірсько́ю.

 

---

 

7.
Байдари.

 Доро́га до́вга. Чагарі́, доли́ни.
На небі па́лкому ніде ні хмари.
Ми їдемо, спочинку ні хвилини.

1. „Чортові сходи“.