|
|
Бахчисарай.
Мов зачарований стоїть Бахчисарай.
Шле місяць з неба про́міні злотисті,
Блищать, мов срібні, білі стіни в місті,
Спить ціле місто, мов заклятий край.
Скрізь мінарети й дерева́ срібли́сті
Мов стережуть сей тихий сонний рай;
У темряві та в винограднім листі
Таємно плеще тихий водограй.
Повітря дише чарівним спокоєм,
Над сонним містом лехкокрилим роєм
Витають красні мрії, давні сни.
І верховіттям тонкії тополї
Кивають стиха, шепотять поволі,
Про да́вні ча́си згадують вони…
|
10. Бахчисарайський дворець. Хоч не зруйно́вана — руїна ся будова, |
