„Знайте, браття: хто пісні смутно́ї
Вислуха́ти від мене прийде́,
Не забуде він пісні дивно́ї, —
Вона в серце йому западе́…
„Як умру я, іме́ння славутнє
Хутко з памьяти зникне усім; —
Хутко-хутко усе „незабутнє“
Забуваєть ся в світі отсім!
„Але по́ки ще буде на світі
Хоч єдина людина сумна,
Доти буде між людьми бреніти
Моя пісня смутна-голосна.
„Довго щирими сими словами
До людей промовляти-му я;
Я загину, — та довго між вами
Гомонітиме пісня моя!“…
